Рефераты по Физике

Энергетические процессы в волоконно-оптических системах передачи - Дипломная работа

Страница 14

Когда шум является основной проблемой, большее внимание должно быть уделено разработке приемного устройства. Она начинается с выбора типа фотоприемника. Фотодиод p–i–n-типа используют, если режим ограничения тепловым шумом обеспечивает необходимое качество сигнала. Лавинный ФД выбирают, если качество сигнала должно быть улучшено. Приемное устройство с ЛФД имеет более сложную схему и высокую стоимость. Поэтому желательно (если это возможно) снизить потери в линейном тракте (например, улучшив эффективность ввода света от источника или уменьшить потери в соединителях) перед тем как принять решение об использовании ЛФД. Большой выбор схем предусилителя (стандартный усилитель плюс детектор, высоко- или трансимпедансный) дает разработчику возможность оптимизировать приемное устройство на основе критериев стоимости, сложности и рабочих параметров. Люстра потолочная LUMION ALEXIS 4552 8C. Dia700 06 потолочная Люстра odeon-l.ru.

Наиболее важными параметрами приемного устройства являются: чувствительность, ширина полосы пропускания и динамический диапазон. Чувствительные приемные устройства способны обнаруживать очень слабые сигналы, что увеличивает расстояние между повторителями, большую дальность связи и обеспечивая прием сигналов с высоким качеством. Они также позволяют распределять мощности передатчика между отдельными терминалами в распределенных сетях. Приемные устройства с большой шириной полосы пропускания увеличивают каналоемкость системы передачи. Они позволяют принимать больший объем информации. Приемные устройства с широким динамическим диапазоном удовлетворительно работают, если уровень принимаемых оптических сигналов изменяется в широких пределах. Этот параметр важен в разветвленных сетях связи, где сигналы от близлежащих передатчиков имеют намного больший уровень, чем сигналы, получаемые от отдаленных.

Процессоры сигналов, которые следуют за входными каскадами приемного устройства, содержат схемы, которые выполняют функции интеграторов, дифференциаторов, корректоров, компараторов, пиковых детекторов и усилителей мощности.

5 Розрахунок бюджету часу наростання ВОЛП.

Технічні умови на систему

Розглянемо проектування цифрової системи, параметри якої мають задовольняти досить жорстким вимогам. Треба забезпечити передачу NRZ послідовності імпульсів зі швидкістю 400 Мбіт/с на відстань 100 км без регенераторів з коефіцієнтом помилок 10–9 або краще. Очевидно, що в такій системі потрібно використовувати волокно, що має великий добуток довжини на швидкість передачі і дуже низькі втрати. Також потрібні високочастотні і джерело світла, і фотоприймач, щоб забезпечать передачу даних зі швидкістю 400 Мбіт/с. Можна передбачати, що рівні сигналів, які досягають приймача, будуть низькими, тому потрібен дуже чутливий приймальний пристрій. Наступні розрахунки покажуть, до якої міри ці припущення вірні. Розрахунки бюджетів часу наростання (ширини смуги пропускання) і потужності складають основну частину аналізу.

Бюджет часу наростання

Форму імпульсу на вході системи передачі наведено на рис. 5.1,а. Для NRZ коду тривалість імпульсів t і період їхнього повторення T однакові і дорівнюють 1/R, де R – швидкість передавання даних, біт/с. Сумарний час наростання системи tсис не повинен бути більшим за 70 % від тривалості імпульсу, рис. 5.1,б. Тобто час наростання має бути не більше ніж

. (5.1)

Аналогічне міркування справедливе для сигналу з поверненням до нуля, у якому тривалість імпульсу t дорівнює половині періоду повторення T,

. (5.2)

Отже, для NRZ сигналу, що передається зі швидкістю 400 Мбіт/с, допустимий час наростання tсис = 0,7/4×108 = 1,75 нс. Цей час має бути розподілений між джерелом світла, волокном і фотоприймачем (включаючи коло навантаження і підсилювач) відповідно до рівняння – .

Перед визначенням впливу часу наростання (величиною 1,75 нс) на вибір волокна спочатку потрібно встановити зв'язок між часом наростання волокна й розширенням імпульсу. Використовуючи співвідношення f–3 дБ (ел) = 0,35/Dt, можна дійти висновку, що час наростання волокна задовольняє умову

tв = 0,35/f–3 дБ (ел) = Dt. (5.3)

Значення електричного часу наростання волокна й розширення імпульсу, що вимірюється його тривалістю за рівнем половини від максимуму, є однаковими. Цей наближений взаємозв'язок може бути корисним при розрахунках тільки на початковому етапі проектування.

З цього результату випливає, що волокно повинне мати розширення імпульсу менше ніж 1,75 нс на довжині 100 км (розширення на одиницю довжини менше, ніж 17,5 пс/км). Таке значення недосяжне для багатомодових східчастих і градієнтних волокон, у яких розширення імпульсу дорівнює приблизно 15 нс/км і 1 нс/км відповідно (табл 5.1). Навіть одномодові волокна мають розширення імпульсу приблизно 500 пс/км на довжині хвилі близько 0,8 мкм. Вибір обмежений одномодовими волокнами, що працюють на довжині хвилі 1,31 або 1,55 мкм. Через потрібну велику довжину тракту передачі кілометричні втрати мають бути дуже малі. Навіть при коефіцієнті згасання 0,5 дБ/км (сумарні втрати становлять 50 дБ на довжині в 100 км) і лінія передачі без регенераторів не зможе бути реалізованою. Нижче в цьому підрозділі буде показано, що загальні втрати системи, включаючи втрати вводу і всі з¢єднувачі, мають бути менші, ніж 37 дБ. Отже, потрібно використовувати одномодове волокно, що працює на l = 1,55 мкм, тобто в області мінімального згасання. Приймемо його коефіцієнт згасання рівним 0,25 дБ/км на цій довжини хвилі.

Перейти на страницу:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19